###Німецький вектор Севастополя ###

ПФК «Севастополь» продовжує дивувати трансферами. У серпні кримчани шокували футбольну Україну, підписавши тріо з донецького «Шахтаря» у складі Джуліуса Агахови, Маріуша Левандовського та Ігоря Дуляя. Попри присутність таких іменитих футболістів, новачок УПЛ пішов на зимову перерву, перебуваючи в зоні вильоту. Втім, клуб і не думав здаватися та йти на дно - контракт підписав новий тренер болгарин Ангел Червенков, було придбано чимало новачків, кожен із яких є доволі цікавим персонажем. Наприклад, Сергій Веремко - основний голкіпер білоруського БАТЕ, свого часу грав у Лізі чемпіонів. Але сьогодні ми познайомимося ближче з дуетом новачків, яких було знайдено у Німеччині. З резерву самого «Шальке» був придбаний македонець Бесарт Ібраїмі, а у середняків другої бундеспіги «Мюнхен-1860» основний центрбек Мате Гвініанідзе.

Мені особисто дуже сподобалася трансферна політика «Севастополя». І річ не лише в тому, що аутсайдер вітчизняної прем'єр-ліги запрошує хоч трохи помітних у Європі виконавців. Справа в іншому — «Севастополь» не намагається йти шляхом «Іллічівця», «Зорі» чи «Кривбасу» з «Арсеналом», які живуть за рахунок оренд. Безперечно, «Іллічівець» — найкращий приклад подібного клубу. Лише за цю зиму до Маріуполя перебралося дев'ятеро футболістів, які належать донецькому «Шахтарю». У менших масштабах подібне спостерігається ще у кількох командах. На щастя для себе, кримчани обрали дещо інший шлях.

Головною проблемою «Севастополя» у першому півріччі перебування в еліті українського футболу була результативність. За 19 матчів новачок спромігся всього на 12 забитих м'ячів, лише два футболісти забили понад один м'яч. Гірше лише в абсолютного аутсайдера — запорізького «Металурга». Але впевнений, що ця проблема позаду. її повинен вирішити македонський бомбардир Бесарт Ібраїмі.

Бесарт родом із невеличкого містечка на заході Македонії, яке зветься Кічево і має населення майже З0 тисяч осіб. Ібраїмі є вихованцем команди, ім'я якої, мабуть, знайоме ну дуже вузькому колу людей за межами Македонії — ФК «Напредок». Окрім цього клубу, Бесарт встиг ще побігати у футболках ФК «Влажнірі» та «Ренови». Саме останній клуб став трампліном для Ібраїмі у справді великий футбол, бо чемпіонат Македонії таким назвати все-таки якось складно. У «Ренові» Бесарт провів два чудових сезони, у кожному з яких досягав гросмейстерських статистичних показників — один м'яч у двох матчах.

У «Ренові» він виявив себе як сильний, різноплановий форвард. Його не можна віднести до так званих нападників штрафного майданчика — Бесарт успішно відходить до середини поля, де нерідко починає будувати атаки. Але все-таки найкраще Ібраїмі вміє забивати. У македонця добре поставлено удар з обох ніг, є необхідна холоднокровність при реалізації голевих моментів. У «Ренові» Ібраїмі був ще й головним виконавцем штрафних ударів, з яких забив кілька м'ячів. Дальній удар — ще один плюс у грі Бесарта. Крім того, він не цурається відпрацьовувати в обороні, що також точно не завадить йому заграти у «Севастополі». Щодо мінусів, то тут констатуємо не дуже сильну гру Ібраїмі на другому поверсі при доволі пристойному зрості (182 см).

Мабуть, ось такі характеристики і змусили наставника «Шальке» Фелікса Магата, відомого своєю схильністю до талантів із екзотичних і слабеньких чемпіонатів, звернути увагу на Ібраїмі. Можливо, Магат сподівався, що Бесарт повторить шлях іншого балканця Едіна Джеко. Свого часу, тренуючи «Вольфсбург», Фелікс підписав у чеському «Тепліце» майже нікому не відомого боснійця Едіна Джеко, який наразі входить до переліку найкращих форвардів світу. Цієї зимою Джеко був проданий у «Манчестер Сіті» за 32 мільйони євро.

На жаль, Ібраїмі виявився дуже далеким від повторення шляху Джеко. 6 лютого, понад рік тому, Магат кинув новачка у нелегкий бій проти «Фрайбурга». Бесарт відбігав 15 хвилин, але рахунок 0:0, який був до його виходу на поле, таким і залишився до самого фінального свистка. Певне, за 15 хвилин Ібраїмі настільки розчарував свого наставника, що той удруге випустив його лише за три місяці, в останньому турі. У матчі проти «Майнца» македонець відіграв уже півгодини, замінивши Кевіна Кураньї. Ось так Бесарт за півроку перебування в Німеччині відіграв усього лише 45 хвилин. У принципі, причини невдачі Ібраїмі у «Шальке» лежать на поверхні — він просто не потягнув такий рівень.

Улітку становище Бесарта у команді стало зовсім сумним. Магат не взяв його на збори з першою командою, й Ібраїмі готувався з «Шальке-2». Найгіршим у цій ситуації був навіть не сам факт переведення до дубля, а те, що в цьому дублі він не міг грати — лише тренуватися, бо не є громадянином ЄС (ось такий регламент у Німеччині, де на рівні дублів без належного громадянства грати заборонено).

Що цікаво, попри відсутність ігрової практики, Бесарт продовжував отримувати запрошення до збірної Македонії. У домашньому матчі проти збірної Росії він навіть вийшов із перших хвилин.

Наразі важкувато робити прогнози стосовно перспектив македонця у «Севастополі». Основний його мінус ми тільки що згадували — відсутність ігрової практики, адже Ібраїмі просидів на лаві фактично рік. Головне нині для нього — швидко набрати ту форму, яка зробила його найкращим футболістом Македонії-2009.

Майже відразу після підписання контракту з Ібраїмі з'явилась інформація, що «Севастополь» поповнить свій склад центральним захисником із Бразилії Бруно Соарешем, який також виступає у Німеччині за «Дуйсбург» із другої бундесліги. З невідомих причин контракт зірвався, але кримський клуб ще раз вийшов на німецький ринок і все-таки придбав там такого необхідного центрального захисника. На збори з командою вирушив захисник «Мюнхена-1860» Мате Гвініанідзе.

Мате, як і Ібраїмі, виповнилося 24 роки (македонський новачок старший за грузинського на сім днів), але на цьому аналогії завершуються. На відміну від Ібраїмі, Гвініанідзе зумів заграти у Німеччині. Зрозуміло, що «Мюнхен-1860» недотягує до рівня «Шальке», але все ж — твердий середняк другої бундесліги, який не проти і поборотися за місце в еліті.

Гвініанідзе у ранньому віці вирушив до Москви — перспективного юнака у своїх лавах захотів бачити «Локомотив». У складі «залізничників» Мате дійшов до першої команди, але за неї так і не зіграв, обмежившись лише тренуванням і спарингами.

Кар'єра Гвініанідзе суттєво пішла вгору, коли він переїхав до Мюнхена. Там одразу прописався в основі, пішли запрошення до збірної Грузії. Потужний Мате, котрий ідеально підходив саме для силової боротьби, якої у другій бундеслізі вдосталь, провів у «Мюнхені-1860» чотири роки. Одного сезону вболівальники навіть назвали Гвініанідзе найкращим футболістом команди.

Улітку 2011-го контракт Мате з «Мюнхеном» закінчується. Найімовірніше, він не висловив бажання його подовжити, тому клуб спробував швидко його продати, щоб улітку той не пішов задарма. Ще півроку тому Мате мав шанс потрапити до грецького «Олімпіакосу», який очолив екс-тренер «Мюнхена» Евальд Лінен. Але з «Олі» не склалося. Вже цієї зими Гвініанідзе їздив на оглядини до бухарестського «Динамо», але в цьому разі клуби, радше за все, не досягли компромісу щодо грошових питань. Не були підкріплені фактами і чутки стосовно інтересу до грузинського захисника з боку швейцарського «Базеля».

Офіційно, принаймні на цей момент, Гвініанідзе контракт із «Севастополем» не підписав, але полетів із командою до Туреччини на останній збір, тому відсотків на 95 Мате перебереться на Кримський півострів.

Трансфер такого футболіста — безумовний плюс для «Севастополя». Проблем із адаптацією у Гвініанідзе виникнути не повинно, він пограв на серйозному рівні, має непоганий досвід. Це придбання, звісно, не на перспективу - буквально з 3 березня, коли «Севастополь» зіграє перший матч у новому році проти «Шахтаря», Мате повинен починати відпрацьовувати ту довіру й ті гроші, які було на нього витрачено.

Гліб КОРНІЄНКО, газета «Український футбол»